""

Проект закону про вибори

Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про місцеві вибори»

Законопроектом «Про місцеві вибори» за №2831-3 пропонується нова редакція закону, який визначає основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів, положення якого також пропонується узгодити з положеннями законів України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», «Про місцеве самоврядування в Україні» та законодавчо забезпечити обрання старост. Про це повідомляє офіційний веб-портал Верховної Ради України.

Законопроектом, зокрема, передбачається, що місцеві вибори будуть проходити за такими виборчими системами:

1) депутатів сільських, селищних рад — зберігається чинна на сьогодні мажоритарна система відносної більшості в одномандатному виборчому окрузі;

2) депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад — за пропорційною виборчою системою з преференціями (вибори в багатомандатному виборчому окрузі, що співвідноситься з територією Автономної Республіки Крим, відповідної області, району, міста, району в місті, за виборчими списками місцевих організацій партій (блоків) з одночасним висуванням кандидатів в територіальних округах, на які поділяється багатомандатний округ);

3) міських голів (міст, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) — за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

4) сільських, селищних, міських (міст, кількість виборців у яких є меншою ніж 90 тисяч) голів, сільських старост — за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

Законопроектом пропонується чітко встановити кількісний склад відповідних місцевих рад, який визначатиметься Центральною виборчою комісією до початку виборчого процесу чергових виборів залежно від кількості виборців, які належать до відповідної територіальної громади, проживають на території області, району, району в місті. Мінімальна кількість депутатів ради – 10 при чисельності виборців до 500, максимальна – 80 депутатів при чисельності виборців понад 1,5 млн.

З метою проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад територія багатомандатного округу поділятиметься на територіальні округи, кількість яких дорівнюватиме кількісному складу відповідної ради.

З метою впорядкування територіальної організації виборів пропонується винести за межі виборчого процесу формування складу територіальних виборчих комісій та утворення ними територіальних округів. За рахунок цього зберігається чинна тривалість виборчого процесу — 50 днів.

Законопроектом передбачається можливість утворення на місцевому рівні виборчих блоків місцевих організацій політичних партій.

Згідно з проектом, висування кандидатів здійснюватиметься місцевою організацією партії (блоком) не більш як по два кандидати в кожному територіальному окрузі. При цьому всі кандидати у депутати, обрані місцевою організацією партії (блоком) в територіальних округах, включаються до єдиного виборчого списку кандидатів від цієї місцевої організації партії (блоку) у відповідну раду.

Законопроектом передбачено, що голосування відбувається за допомогою бюлетеня, в якому зазначені назви місцевих організацій партій (блоків) та прізвище кандидата, висунутого відповідною місцевою організацією партії (блоком) у цьому окрузі. Виборець має один голос. У разі, якщо реєстрацію кандидата, висунутого в територіальному окрузі, скасовано, виборець має змогу проголосувати за місцеву організацію партії (блок), яка його висувала. Голос виборця вважається одночасно голосом за місцеву організацію партії (блок) та за кандидата, висунутого нею (ним) у цьому територіальному окрузі.

За результатами голосування дільнична виборча комісія підраховує кількість голосів, поданих за кожну місцеву організацію партії (блок). Проміжні територіальні виборчі комісії встановлюють лише проміжні підсумки голосування окремо щодо кожного територіального округу і передають їх до територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних виборів.

Законопроектом пропонується встановити диференційований виборчий бар’єр — 5% голосів виборців, поданих за виборчі списки місцевих організацій партій в межах багатомандатного округу, та 7% — для виборчих блоків місцевих організацій партій.

Кількість голосів виборців, отриманих місцевою організацією партії (блоком) та кандидатом, висунутим нею (ним) у відповідному територіальному окрузі, визначає рівень особистої підтримки кандидата. Тож залежно від цієї підтримки визначатиметься рейтинг кандидата у виборчому списку місцевої організації партії (блоку).

Розподіл голосів між кандидатами від місцевої організації партії (блоку) здійснюється відповідно до їх черговості у виборчому списку, встановленої рішенням територіальної виборчої комісії на основі рейтингу.

Законопроект містить удосконалені положення щодо прозорості фінансування виборчих кампаній, вибудовує чітку та зрозумілу систему взаємодії виборчих комісій при підготовці виборів, встановленні підсумків та результатів голосування.

Законопроектом з метою підвищення прозорості та відкритості виборчого процесу, недопущення порушення вимог щодо подвійного балотування пропонується також залучити можливості органів ведення Державного реєстру виборців у частині реєстрації кандидатів, поінформованості виборців про зареєстрованих кандидатів, передачі підсумків та результатів голосування.

Проектом передбачається внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законів «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Державний реєстр виборців», «Про здійснення державних закупівель», «Про статус депутатів місцевих рад» тощо.

Верховна Рада прийняла в першому читанні проект про вибори

За проект закону №3112-1, авторства Леоніда Ємця та Олександра Черненка, проголосували 226 нардепів.

Народні депутати проголосували у першому читанні за проект Виборчого кодексу, який передбачає голосування за відкритими списками, передає Ukr.Media.

За проект закону №3112-1, авторства Леоніда Ємця та Олександра Черненка, проголосували 226 нардепів.

На розгляд Верховної Ради було подано два проекти Виборчого кодексу.

Законопроект №3112 був зареєстрований депутатом Валерієм Писаренком у вересні 2015 року і законопроект № 3112-1, поданий групою депутатів, зокрема Олександром Черненко та Леонідом Ємцем.

Кожним з проектів пропонувалося три варіанти виборчих систем для виборів: пропорційна система, система єдиного непереходного голосу на виборах до районних рад, мажоритарна виборча система. При цьому перший проект не передбачає відкритих списків.

Альтернативний проект виборчого кодексу №3112-1 по завершенню голосування набрав найбільше голосів.

Цим документом, пропонується змінити виборчу систему, яка дозволяє персоніфікувати голосування («відкриті» списки кандидатів), з запровадженням регіональних виборчих округів.

«Наш документ був зареєстрований більше року тому на основі напрацювань у минулі роки. Документ отримав позитивні висновки Венеціанської комісії. Обробляючи його, ми ввели ряд нововведень, осучаснили», — пояснив Черненко.

Він додав, що даний документ об’єднав 5 виборчих законів: про вибори Президента, народних депутатів, про місцеві вибори, про центральної виборчої комісії та про державний реєстр виборців.

«Система базується на регіональних відкритих списках. Передбачається, що під час виборів Україна поділиться на 27 виборчих регіонів. Лідер не може вплинути на місце у виборчому списку, тільки виборець», — сказав автор законопроекту.

Також він пояснив, які правила будуть діяти під час голосування на виборах в обласні і великі міські ради.

«Вибори в обласні ради в містах обласних центрів також передбачають систему відкритих списків, схожу на парламентські. Тобто, територія ділиться на великі округу, партія висуває кандидатів і виборець сам їх рейтингує», — пояснив Черненко.

Також він додав, що за новим документом пропонується обов’язкове навчання кандидатів, які будуть працювати у виборчих комісіях, та їх сертифікація.

Крім того, планується зменшити кількість політичної агітації на телебаченні.

«Головне, що є в нашому документі — відкриті виборчі списки, відсутність можливості купівлі місця у виборчому списку або місця в парламенті в результаті голосування за закритими списками. Це те, чого вимагали люди на Майдані, що обіцяв президент у своїй передвиборчій програмі і що є умовою коаліційної угоди, яку підписали більше 300 депутатів», — додав другий автор закону Ємець.

За словами Писаренка, автора законопроекту №3112, його документ також передбачає уніфікацію виборчого кодексу, який завадить різної інтерпретації положень законів про вибори.

«По даному виборчому законодавству, депутатами стають найбільш рейтингові кандидати від партій, що подолали прохідний поріг. Результати виборів будуть встановлюватися центральною виборчою комісією в 4 кроки, в тому числі за рейтингом кандидата в регіоні, партії і на загальнонаціональному рівні. Купити номер у виборчому партійному списку буде вже неможливо «, — пояснив особливості законопроекту Писаренко.

Під час виступів перед початком голосування лідери фракцій і народні депутати висловили думку, що запропоновані документи ще треба допрацьовувати, але не проти підтримати документи у першому читанні.

Проти обох документів виступив тільки депутат від БПП Руслан Князевич, який зазначив, що автори законів пропонують повністю змінити виборче законодавство, в тому числі й про вибори президента, що є неприпустимим.

«Послухав всіх виступаючих і зрозумів, що переважна більшість не читало цих кодексів. Ці документи писалися в 2007-2008 роках на основі інших конституційних законів. Якщо ми будемо їх переглядати, то повернемося на 10 років тому. Фактично змінюється модель виборів президента, поки що неприпустимо «, — сказав Князевич.

Він додав, що треба подякувати авторам за їхню роботу, але не голосувати за запропоновані ними документи.

За законопроект №3112 проголосувало всього 102 народних обранця. За проект закону №3112-1 депутати віддали 226 голосів. Тому більшістю нардепів був підтриманий альтернативний виборчий кодекс.

Зараз його мають доопрацювати на передати на голосування у другому читанні.

Як відомо, 19 жовтня депутати не проголосували ні за один з трьох законопроектів про вибори у Верховну Раду, вони вважаються відхиленими.

У свою чергу, опозиція вимагає від влади скасувати «систему Януковича», при якій половина Ради обирається за партійними списками, інша — за мажоритарними округами. Повернення Конституції зразка 2004 року передбачала обрання Ради за чистою пропорційною системою. Але навіть після втечі Януковича депутати так і не змогли скасувати мажоритарку.

Рада ухвалила законопроект про місцеві вибори

Рада ухвалила законопроект про місцеві вибори © УНІАН

  • Кількість переглядів 3777

Парламент прийняв у першому читанні законопроект про місцеві вибори. За відповідне рішення проголосували 246 депутатів з 426 зареєстрованих в залі.

Верховна рада ухвалила в першому читанні законопроект №6601 «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», внесений на розгляд парламенту депутатом від Партії регіонів Олександром Єфремовим.

За відповідне рішення проголосували 246 депутатів з 426 зареєстрованих в залі.

Разом з тим, Рада не підтримала законопроект №6600 «Про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (шодо впровадження відкритих списків кандидатів у депутати від місцевих організацій партій (блоків) та удосконалення процедури відкликання депутатів місцевих рад)», внесений депутатом від Блоку Юлії Тимошенко Сергієм Подгорним та проект закону №6601-1 «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», внесений депутатом від блоку «Наша Україна — Народна самооборона» Арсенієм Яценюком.

Законопроект передбачає проведення виборів депутатів Верховної ради Криму, обласних, районних, міських, районних у містах рад за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою. Також він враховує особливий конституційний статус обласних і районних рад, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

«Так, вибори депутатів Верховної ради Криму, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною системою, за якою половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі», — зазначається в пояснювальній записці.

При цьому інша половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.

Законопроект №6601 передбачає, що чергові місцеві вибори призначаються не пізніше як за 60 днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня чергових місцевих виборів.

Згідно із порядком, запропонованим законопроектом, право висування кандидатів у депутати Верховної ради АРК, обласних, районних, міських, районних у містах рад реалізовуватиметься виборцями через місцеві організації партій.

«Право висування кандидатів у депутати сільської, селищної ради та на посаду сільського, селищного голови реалізовуватиметься виборцями через місцеві організації партій та шляхом самовисування», — зазначено в документі.

Право висування кандидата на посаду міського голови реалізовуватиметься виборцями через місцеві організації партій.

Передбачено, що особа може бути висунута кандидатом у депутати, кандидатом на посаду міського голови шляхом висування місцевою організацією (місцевими організаціями) лише однієї партії.

Що стосується м. Києва, то у законопроекті, зокрема, передбачено, що посада мера міста Києва залишається виборною, а голову КМДА призначає президент України. «Київський міський голова обирається шляхом прямих виборів відповідно до закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», — йдеться в законопроекті і у ст. 16 додається, що»голова Київської міської державної адміністрації призначається на посаду і звільняється з посади президентом України в порядку, передбаченому Конституцією України з урахуванням особливостей, передбачених цим законом».

Нагадаємо, 1 липня Рада призначила чергові вибори у місцеві органи влади на 31 жовтня 2010 року.

Не імпічмент і не прозорість влади: про що йдеться у проекті закону про вибори — першій законодавчій ініціативі Зеленського

На сайті Верховної Ради нарешті з’явився законопроект про внесення змін до деяких законів України у зв’язку зі зміною виборчої системи для виборів народних депутатів України (№10319).

Ініціатор законопроекту – президент Володимир Зеленський.

«Вибори депутатів здійснюються на засадах пропорційної системи з обранням депутатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі (далі – загальнодержавний округ) за виборчими списками кандидатів у депутати політичних партій», — говориться у проекті закону.

Окрім того зазначається: «У розподілі мандатів депутатів беруть участь партії, виборчі списки яких за підсумками голосування на виборах депутатів набрали не менше трьох відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні».

У пояснювальній записці до проекту говориться про те, що «високий виборчий бар’єр, який застосовується за пропорційною складовою чинної виборчої системи і становить 5%, перешкоджає оновленню політичних еліт та появі нових облич у парламенті».

Також у Зеленського дали своє пояснення тому явищу, чому не впроваджується виборча система з відкритими списками — нібито через те, що цю систему не встигнуть впровадити.

«Погоджуючись із необхідністю впровадження на виборах народних депутатів України пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками, до переходу на яку закликали громадські активісти та експерти, а також фракції більшості у Верховній Раді України поточного скликання, варто відзначити, що дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та 60-денний строк для обрання нового складу парламенту не залишає шансів на впровадження цієї системи на позачергових виборах народних депутатів України. Впровадження відкритих списків потребує кардинальних змін у системі адміністрування виборів, зміни форми і змісту виборчих бюлетенів, роз’яснювальної роботи серед виборців щодо особливостей системи, прийняття Центральною виборчою комісією більш ніж 60 постанов, спрямованих на впровадження зазначеної системи, належної підготовки партій та кандидатів до проведення виборів за цією системою. Саме тому застосувати пропорційну систему з відкритими списками на позачергових виборах народних депутатів України, які мають відбутися упродовж 60-денного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, практично неможливо», — сказано у пояснювальній записці.

Саме тому, команда Зеленського виступає за закриті списки — так оцінюється здатність виборця до розуміння цього процесу.»Саме тому ці вибори мають проводитись за однією з виборчих систем, які застосовувались на виборах в Україні раніше і які є зрозумілими для виборців та тих, хто безпосередньо організовуватиме швидкоплинний виборчий процес. Такою виборчою системою є пропорційна виборча система із закритими партійними списками. Її поєднання з невисоким виборчим бар’єром дасть змогу забезпечити оновлення політичних еліт, врахувати регіональні інтереси при формуванні державної політики, появу в парламенті нових партій, підвищення відповідальності партій за власні рішення та діяльність Уряду, сформованого представленими в парламенті партіями. Пропорційна система із закритими загальнонаціональними списками також дасть змогу структуризувати та інституціоналізувати партійну систему, що створить належний грунт для подальших змін, у тому числі й у напрямі активізації внутрішньопартійної конкуренції, яку надалі стимулюватиме пропорційна система з відкритими партійними списками. Впровадження цієї системи для наступних виборів, які проводитимуться після позачергових виборів народних депутатів України цього року, – завдання Верховної Ради України поточного скликання, яке має бути виконане до завершення строку повноважень парламенту», — йдеться у документі.

Таким чином, як пише у пояснювальній записці глава Адміністрації президента України Андрій Богдан, законопроектом пропонується:

— встановити вибори народних депутатів України за пропорційною виборчою системою з голосуванням за виборчі списки кандидатів у народні депутати України від партій у загальнодержавному виборчому окрузі;

— передбачити, що право на участь у розподілі депутатських мандатів мають всі партії, які одержали на свою підтримку не менше 3% голосів виборців;

— уточнити деякі проблемні положення чинного Закону України «Про вибори народних депутатів України» відповідно до пропозицій Центральної виборчої комісії, зокрема в частині більш чіткого визначення поняття «проживання в Україні», підстав і порядку утворення спеціальних виборчих дільниць, процедури оприлюднення окремих рішень щодо підготовки та проведення виборів народних депутатів України тощо.

Серед цікавих доповнень, які пропонуються до змін закону про вибори, є розширення можливостей для тих, хто перебуває, а власне живе і повертається в Україну для «відмітки», за кордоном. Зокрема, пропонується пункт 1 частини другої статті 9 доповнити двома абзацами такого змісту: «Проживанням на території в межах державного кордону України вважається проживання особи на території України, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік — 180 днів. Не є порушенням вимоги про проживання на території в межах державного кордону України виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, за запитом Центральної виборчої комісії надає не пізніш як на другий день з дня отримання відповідного запиту інформацію про перетинання громадянином України державного кордону України (виїзду з України/в’їзду в Україну із зазначенням кількості днів відсутності на території України в сумі за кожен рік протягом останніх п’яти років перед днем виборів) за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону», — йдеться у проекті закону Зеленського.

Відомо, що фракція Блоку Петра Порошенка не буде голосувати за законопроект президента Володимира Зеленського про зміни виборчої системи. «Хотів би наголосити, що процес змін до виборчого законодавства має відбуватися у чіткій відповідності до регламенту та процедур парламенту. Також, зміни виборчого законодавства мають відбуватися відповідно до міжнародних стандартів ОБСЄ, про що заявила і Центральна виборча комісія. Усталена міжнародна практика у демократичних країнах не передбачає зміну виборчого законодавства пізніше ніж за рік до проведення виборів. Тим більше, за декілька тижнів до проведення виборів. Пропорційна система із закритими списками – це велика корупція. Ось, що говорить нам громадянське суспільство. Тому наша фракція не буде підтримувати цей законопроект», — наголосив голова фракції БПП Артур Герасимов.

У вівторок, 21 травня, на сайті президента України Володимира Зеленського з’явився указ про проведення дострокових виборів у Верховну Раду України 21 липня. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій на прохання президента Зеленського скликав позачергове засідання на 22 травня. У Раді мали винести питання про скасування мажоритарної системи і зниження прохідного бар’єру до 3% на виборах народних депутатів.

20 травня президент України Володимир Зеленський під час свого звернення до народу у парламенті заявив, що розпускає Верховну Раду VIII скликання.

Також слідкуйте за «Прямим» у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.

Рада не змінила закон про вибори. «Закритим спискам Зеленського — ні»

Це зовнішні посилання і відкриються в новому вікні

Це зовнішні посилання і відкриються в новому вікні

Верховна Рада України не проголосувала за зміни до закону про вибори народних депутатів, якими пропонувалося знизити прохідний бар’єр з 5% до 3% та скасувати мажоритарну систему.

У парламенті навіть не знайшлося голосів, аби внести його до порядку денного позачергового засідання. За внесення проголосували лише 92 депутати.

На змінах до закону наполягав Володимир Зеленський. Пізніше президент опублікував у соцмережах звернення до українців, в якому закликав їх 21 липня проголосувати за нових політиків, «які здатні змінити країну».

Напередодні Володимир Зеленський видав указ про розпуск парламенту і призначення виборів до Верховної Ради на 21 липня.

Як ішлося в пояснювальній записці до президентського законопроекту, запропоновані зміни мали на меті створити передумови для «оновлення політичних еліт» та зменшити вплив підкупу виборців та зловживання адміністративним ресурсом.

Головним аргументом депутатів, які критикували запропоновані зміни, були закриті виборчі списки.

«На жаль, запропонована нам система — це є повністю закриті списки», — сказав пан Парубій під час засідання, повідомивши про реєстрацію внесених президентом законопроектів.

У Володимира Зеленського кажуть, що таким чином депутати порушили домовленості, які були досягнуті напередодні на консультаціях в АП. І скоріше всього, вибори таки відбудуться за старим виборчим законодавством.

Чому не підтримали?

Перед засіданням Ради джерело ВВС серед лідерів фракцій допустило, що правки Зеленського можуть не отримати 226 голосів.

«Наразі є близько 200 голосів. Не підтримають проект більшість депутатів «БПП», «Народного фронту» і групи «Відродження», — сказав наш співрозмовник.

Фракція «Блоку Петра Порошенка» вирішила не голосувати за зміни до виборчого законодавства, які пропонував президент.

«Пропорційна система із закритими списками — це велика корупція, каже нам громадянське суспільство. Тому фракція «БПП» не голосуватиме за проект», — заявив голова фракції БПП Артур Герасимов.

«Закритим спискам — ні. Тільки відриті списки для народу», — заявив з трибуни Ради Сергій Шахов з групи «Воля народу».

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко також висловився проти запропонованих Зеленським змін.

«Законопроект про зміну виборчої системи — це більш корупційна система, ніж мажоритарка», — сказав він і заявив що його фракція переходить в опозицію «до узурпатора Зеленського».

А от представник «Свободи» Андрій Іллєнко заявив перед голосуванням, що його партія підтримає пропозиції президента про скасування мажоритарної системи і зниження прохідного бар’єра.

Аргументи за і проти

Прихильники збереження мажоритарної складової, з якими поспілкувалась ВВС у кулуарах Ради, аргументують свою позицію тим, що мажоритарники представляють свої округи і захищають інтереси їхніх мешканців.

Чиста пропорційна система із закритими списками, на їхню думку призведе до «диктатури партійних лідерів», які на свій розсуд можуть формувати списки, «часто за гроші».

Противники ж мажоритарної складової у виборах наголошують на тому, що вона — велике поле для підкупу виборців і тому є джерелом політичної корупції.

Що кажуть у Зеленського?

В команді Володимира Зеленського кажуть, що таким чином депутати не виконали ті домовленості, які були досягнуті на консультаціях у президента.

«Він — за відкриті списки, він — за новий виборчий кодекс. Це завдання він поставив в тому числі і Верховній Раді, аби це прийняти. За результатами вчорашніх переговорів, які були, було запропоновано конструктивне рішення, яке зводилося до того, що приймаються дві принципові позиції: зниження бар’єру до 3%, а також виключення мажоритарки», — повідомив журналістам представник президента у Раді Руслан Стефанчук.

За його словами, засідання парламенту у середу показало, що депутати не налаштовані на ефективну роботу. Саме тому представник президента в парламенті їде в АП, аби обговорювати подальші дії.

Пізніше Володимир Зеленський опублікував у Facebook звернення до українців, в якому звинуватив депутатів у бажанні «за гроші та гречку знову пролізти до Верховної Ради».

«Але я переконаний, що вони помиляються. І навіть у мажоритарних округах ви оберете нових політиків, здатних змінити країну не на словах, а на ділі. То що? Зробимо їх разом? 21 липня!», — закликав президент.

Дорогі українці! Верховна Рада провалила законопроект про зміну виборчого законодавства. Старі політики обрали стару.

Кінець Facebook допису , автор: Володимир

Сумнівний розпуск?

Відкривши позачергове засідання, пан Парубій наголосив, що вважає указ про розпуск Ради незаконним.

«Ми перебуваємо в конституційному процесі формування коаліції. Вважаю, він суперечить конституції. Воюючу країну завели у конституційну кризу», — заявив він.

«Я знаю що народні депутати планують подати звернення у Конституційний суд і я підтримую цю ініціативу», — наголосив він.

Чергові вибори Верховної Ради мали відбутись 27 жовтня 2019 року, проте Володимир Зеленський вирішив провести їх на три місяці раніше.

Багато хто ставить під сумнів легітимність розпуску. Минулого тижня фракція «Народний фронт» вийшла з коаліції, а отже депутати мали б отримати 30 днів на формування нової більшості. Однак у команді президента кажуть, що фактичний розпад коаліції відбувся вже давно.

Голова ВР Андрій Парубій заявляв, що указ про розпуск буде оскаржений.

«Сумно і тривожно, що Гарант Конституції України починає свою діяльність на посаді із грубого порушення Конституції. Поганий знак», — написав він у Facebook після оприлюднення указу.

На питання в коментарях, чи оскаржуватиметься рішеня президента, він відповів «так».

Указ про розпуск Верховної Ради можна оскаржити тільки у Верховному суді України. Потім Верховний суд має звернутись до Конституційного суду, щоб встановити відповідність розпуску парламенту Конституції.

Але, за словами експертів, зупинити вибори судовими оскарженнями практично неможливо. Адже ЦВК оголосить про початок виборчого процесу наступного дня після публікації указу про розпуск в офіційній пресі, й до вирішення справи у суді голосування вже може завершитись.

Станом на ранок 22 травня, указ про розпуск парламенту ще не опублікований.

Хто лідирує в рейтингах

За останніми соцопитуваннями, партія «Слуга народу» отримає найбільше мандатів у парламенті.

Група «Рейтинг» опублікував дані дослідження, з 16 по 21 травня.

Загалом п’ятивідсотковий бар’єр долають п’ять партій:

  • «Слуга народу» — 43,8% серед тих, хто визначився і прийде голосувати (33,3% серед усіх виборців)
  • «Опозиційна платформа — За життя» — 10,5% (8,1%)
  • «Блок Петра Порошенка — Солідарність» — 8,8% (6,4%)
  • «Батьківщина» — 7,3% (5,5%)
  • «Сила і честь» (Ігор Смешко) — 5,1% (3,8%)

Ще три сили можуть подолати бар’єр, якщо його зменшать до 3%:

  • Партія Святослава Вакарчука — 4,6% серед тих, хто визначився і прийде голосувати (3,4% серед усіх виборців)
  • Радикальна партія — 3,3% (2,5%)
  • Опозиційний блок — 3,2% (2,4%)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.

Ссылка на основную публикацию
"
×
×
" Adblock
detector